Вестибулярний синдром — це не одне захворювання, а ціла група станів, які уражають систему рівноваги (також відому як вестибулярний апарат). До поширених ознак синдрому у собак і котів відносяться втрата рівноваги, падіння, перекочування, мимовільні підкочування очей та загальна нестійкість.
Що таке вестибулярна система?
Вестибулярна система відповідає за рівновагу і не дає тварині впасти. Як і інші органи чуття, вона складається з рецепторів (розташованих глибоко у внутрішньому вусі) та спеціального контрольного центру (розташованого в задній частині головного мозку).
Ця система працює так: рецептори відстежують положення голови в просторі, коли тварина стоїть або рухається. Ця інформація перетворюється на електричні сигнали і надсилається в мозок. Контрольний центр обробляє дані та розсилає команди по всьому тілу, щоб утримати тварину у вертикальному положенні. Також сигнали надсилаються до очних м’язів, щоб положення очей змінювалося залежно від поворотів голови.
Ознаки вестибулярного синдрому у собак і котів
До поширених симптомів відносяться:
- Втрата рівноваги: падіння, хитка хода (часто зі зсувом в один бік).
- Нахил голови: голова повернута, одне вухо знаходиться нижче іншого.
- Ністагм: швидкі, непроізвольні підкочування очних яблук з боку в бік або вгору-вниз.
- Ходіння по колу: тварина ходить по колу.
- Нудота та блювання: центр рівноваги знаходиться поруч із зоною мозку, що контролює блювання, тому при порушеннях можливі нудота та блювання.
Оскільки рецептори рівноваги розташовані поруч із слуховими рецепторами та нервами, що керують м’язами морди, хвороба може також викликати:
- Втрату слуху
- Параліч м’язів обличчя: опущення повіки, губи або вуха (детальніше див. у нашій пам’ятці «Параліч лицевого нерва»).
Якщо проблема в самому мозку, можуть з’явитися й інші серйозні симптоми: судоми, слабкість, втрата зору, труднощі з прийомом їжі та води.
Що може бути причиною вестибулярного синдрому?
Причина може критися у ураженні будь-якої частини системи: внутрішнього вуха, нерва, що з’єднує вухо з мозком, або самого мозкового центру.
Проблеми у внутрішньому вусі:
- Глибокі вушні інфекції (отит)
- Опухолі або поліпи у вусі
- Травма черепа (наприклад, внаслідок ДТП або падіння)
Проблеми з вестибулярним нервом:
- Опухолі нерва
- Запалення нерва (неврит)
- Гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози)
Проблеми в головному мозку:
- Опухіль
- Запалення або інфекція (енцефаліт)
- Інсульт
- Черепно-мозкова травма
- Дефіцит вітамінів (наприклад, тіаміну – В1)
- Вроджені патології (наприклад, кіста)
Іноді синдром може бути побічним ефектом прийому деяких антибіотиків у чутливих тварин.
У деяких домашніх улюбленців (особливо літніх собак і котів) синдром розвивається без видимої причини, навіть після ретельного обстеження. У такому випадку його називають ідіопатичним вестибулярним синдромом.
Як ветеринар поставить діагноз?
Лікар може запідозрити вестибулярний синдром за вашим описом. Однак багато інших хвороб мають схожі симптоми, тому важливо підтвердити синдром і знайти його причину.
- Неврологічний огляд: допомагає визначити, проблема у вусі чи в мозку.
- Огляд вуха: за допомогою отоскопа. При підозрі на інфекцію береться мазок.
- Візуальна діагностика: рентген, КТ або МРТ допомагають виявити проблеми за барабанною перетинкою (інфекція, пухлина) або в самому мозку. МРТ є найбільш інформативним методом.
- Аналіз ліквору: іноді потрібно взяти пробу спинномозкової рідини для додаткових аналізів.
Як лікується вестибулярний синдром?
Якщо виявлена та усунена основна причина (наприклад, інфекція), симптоми синдрому послаблюються або проходять. Якщо ж рецепторам рівноваги було завдано незворотної шкоди, легкий нахил голови або періодична втрата рівноваги можуть залишитися назавжди.
Для тварин із сильною нудотою та втратою координації застосовують препарати від заколисування, щоб полегшити стан. Але вони лише знімають симптоми, а не лікують основне захворювання.
Який прогноз для собаки з вестибулярним синдромом?
Прогноз прямо залежить від причини.
- Якщо причина виявлена та піддається лікуванню (наприклад, інфекція), прогноз сприятливий.
- Якщо виявлена пухлина, прогноз, як правило, більш обережний.
- У випадку ідіопатичного вестибулярного синдрому більшість тварин одужує самостійно, без лікування. На це можуть піти тижні або місяці, і у деяких домашніх улюбленців може зберегтися постійний нахил голови.
Якщо ви стурбовані здоров’ям свого улюбленця, обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря.